Чарівна жінка-трудівниця

У селі Шовкунівка по вулиці Торговій проживає чарівна жінка-трудівниця - 75-річна Марія Олексіївна Тарасенко, яка народилась 27 березня 1943 року та відома в окрузі як гарна господиня і знана в минулому як передова доярка. За словами її сусідки, це жінка, яку знає і шанує все село.
Був час, коли прізвище Марії Олексіївни не сходило зі сторінок місцевих газет, писали про неї як про передову тваринницю колгоспу «Зоря». Скрізь вона встигала все зробити до ладу. Виплекала двох доньок і двох синів, створювала затишок в оселі, обробляла город, а довгими зимовими вечорами вишивала: рушники, серветки, наволочки та ще й знаходила час для громадської роботи. При цьому Марія Олексіївна ніколи нічого не відкладала на завтра. Ця гарна риса зберіглася в літньої жінки до сьогодні. В роботі завжди на¬магалася дати пораду молодим дояркам і свинаркам, вони до неї зверталися, як до рідної мами. У неї добре і відкрите для людей щире серце. Розумна і скромна, вона вміє розрадити в біді й розділити з тобою радість. Дуже любить, щоб у всьому був порядок. А ще Марія Олексіївна має гарний голос і знає багато народних пісень, тому і зараз ми часто чуємо з її подвір’я гарні веселі пісні.
«У моїй групі було 25 корів і я доїла їх вручну. А коли вже привезли доїльні апарати - лячно було для худоби і для нас, доярок, незвично, - згадує Марія Олексіївна. - Без особливого ентузіазму та все ж дівчата почали привчати корів до апаратів, а я боялась, що надої впадуть, за два місяці ніяк не могла наважитися. Підійшов якось до мене завідуючий фермою і каже: «Руки, Олексіївно, не залізні, не витримають довго. Звикне худоба і ви привчитесь». Подіяли на мене ці слова, подумала - а й справді, навіщо тягнути? Сьогодні дається взнаки та
робота - руки болять, ноги не слухаються, а тоді я моторною була. За 37 років здоров’я на фермі залишила, а потім ще три сезони норму буряків тягнула, щоб пенсію хорошу заробити і цукру получити. Аж півтори тисячі гривень пенсія... Як би не діти, то як зводити кінці з кінцями? У 1962 році вийшла заміж за гарного селянського хлопця Григорія. Напівсиротою я була, у мами було ще дві доньки - мої сестрички, я була старшою. А коли померла і мама, мені довелося ще й сестричок піднімати. З чоловіком почали будувати свій дім. Допомоги не було нізвідкіль. Зарплати були малі, але ми складали копійки, щоб добудувати своє сімейне гніздо».
«Колись велика й потужна була тваринницька галузь у колгоспі «Зоря», - додає до розмови Марія Олексіївна, - вже багато немає тих людей, з якими працювала... Добрим словом згадаю живих. Це Раїса Данилівна Антоненко. Наталія Тихонівна Шовкун, Марія Кузьмівна Шавернєва, Варвара Аврамівна Гринько, Галина Єгорівна Перепічай».
З нагоди професійного свята хочеться привітати Марію Олексіївну та побажати їй міцного здоров'я, довгих років безхмарного життя, мирного неба над головою та родинного благополуччя.

С.ПАНЧЕНКО, староста сіл Дем’янівка, Шовкунівка

ПРИВІТАННЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ВІННИК МАРІЇ ГОРДІЇВНИ

Напередодні Дня працівника сільського господарства свій День народження відзначає колишній головний бухгалтер з 40-річним стажем в сільськогосподарській галузі Марія Гордіївна Вінник. Народилася вона в с. Луб’янка 15 листопада 1938 року. Закінчила 7 класів Луб’янської ЗОШ, а потім навчалась в Білокуракинській ЗОШ №1. Після школи вступила до Сватівської півторарічної школи бухгалтерів. Розпочала свою трудову діяльність у колгоспі імені Тімірязєва на посаді обліковця молочно-товарної ферми, потім в цьому ж колгоспі працювала касиром. У 1958 році колгосп імені Тимірязєва приєднали до колгоспу імені Леніна в Олексїївці. Він об’єднав 663 двори, 889 працездатних чоловік та 10323 га землі, головою став Костянтин Пилипович Ільченко. У 1963 році колгосп перейменували на «Шлях Леніна». За час існування колгоспу його керівниками були: 1950-1955 рр. - Жадан Василь Якович, 1958-1963 рр. - Ільченко Костянтин Пилипович: 1963-1966 рр. - Носуля Іван Васильович; 1966-1968 рр. - Каркавенко Олексій Іванович: 1968-1978 рр. - Зубарєв Юрій Захарович; 1978-1984 рр. - Заїка Марія Марківна та 1985-1998 рр. - Світличний Микола Пилипович.
У колгоспі «Шлях Леніна» Марія Гордіївна працювала помічником головного бухгалтера, але у зв'язку зі станом здоров'я головний бухгалтер звільнився та порадив на своє місце молоду, енергійну та здібну Марію. Вона на той час закінчила Успенський сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку з червоним дипломом, також має червоний диплом за спеціальністю «Економіст по бухгалтерському обліку» Ворошиловградського сільськогосподарського інституту. З 1960 року обіймала посаду вже головного бухгалтера колгоспу.
Контора, в якій працювала жінка, знаходилася в с. Олексіївка, а сама вона мешкала в с. Нещеретове. Тож кожного дня, в будь-яку погоду, долала досить велику дистанцію аби бути на роботі. Автобусних маршрутів в той час не було, частенько підвозили на бричці. Пропрацювавши в одному колгоспі 40 років, пішла на пенсію. Вона є делегатом III з'їзду колгоспників Всесоюзу, ветеран праці, має чимало медалей за трудові досягнення.
Марія Гордіївна вийшла заміж за Бориса Вінника, з яким вони прожили в коханні та взаєморозумінні щасливих 60 років. Мають двох дітей: доньку Наталю та сина Володимира, які дуже часто навідуються в гості та постійно піклуються про своїх батьків. Донька Наталя вийшла заміж за Сергія Гончарова - це поважна людина на Білокуракинщині, депутат 7 скликання Верховної Ради України, вони мають 2 діточок і вже 3 внуків. Працювала Наталя Борисівна у фінансовому управлінні райдержадміністрації та Новопсковському РЕМі на посаді бухгалтера. Володимир Вінник закінчив Лисичанське державне медичне училище за спеціальністю «Фельдшер», працював 18 років в Центральній районній лікарні. Також має диплом Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля за спеціальністю «Магістр державного управління», зараз є приватним підприємцем. З дружиною Тетяною виховують двох діточок.
Марія Вінник, як кваліфікований бухгалтер, має аналітичний склад розуму та завжди була в курсі професійних нововведень. Дійсно, професія бухгалтера має надзвичайну суспільну значимість, оскільки від його кваліфікації істотно залежало процвітання колгоспу.
Напередодні Дня народження хочеться побажати Марії Гордіївні, щоб підґрунтям щасливого життя було міцне здоров'я, а віра, надія та любов завжди були вірними супутниками на Вашому життєвому шляху.

Білокуракинська районна рада, Білокуракинська райдержадміністрація