Моя газета (вірш)

Сріблястим дзвоником поштарка
Приносить радість у наш двір,
«Життя Білокуракинщини» ясне,
Це вісник всіх наших подій.
Скоріш спішу узяти в руки,
Відчути шурхіт сторінок,
Із задоволенням читати
Все до останніх всіх звісток.
Чого нового є в районі,
А може і в моїм селі,
Що вирішили депутати
На сесії у будні дні.
Де відбулися славні свята,
Що трапилось не вихідних.
Потім об'яви почитаю,
Які цікаві для нас всіх.
Ще із дитинства пам'ятаю
Газету рідну на столі,
Яку бабуся в окулярах
Читає всій нашій сім'ї.
З тих пір «районку» я шаную
І все життя з нею дружу
Для мене ти газета - супер,
Я кожен тиждень тебе жду.
Я творчість читачів вивчаю
І гордість в мене за нас всіх,
Газеті рідній процвітання,
Бажаю я не один рік.
А колективу побажання:
Плідної праці для нас всіх,
Щастя, здоров'я та натхнення,
І многих, многих, многих літ!

Алла Зіброва, с. Гладкове