Днями до Білокуракиного завітав колектив Львівського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича в рамках реалізації проекту «Презентація театрального мистецтва Львівщини на теренах Луганської області» в рамках програми «Змінимо країну разом ». До речі, директор цього театру - наш земляк, уродженець села Луб'янка М.Г.Гнатенко. Тож на сцені районного Будинку культури ім. Т. Шевченка увазі глядачів було представлено дві вистави: музична казка «Малюк та Карлсон» та комедія на дві дії «Кайдашева сім'я», причому вхід був абсолютно безкоштовний. Професійні артисти Львівського театру в селищі зібрали справжній аншлаг. Публіка, затамувавши подих, спостерігала за тим, що відбувається на сцені. Вистави викликали у глядачів і сміх, і сльози, і спонукала до роздумів. По їх завершенню присутні хвилин десять стоячи та з вигуками «Браво!» аплодували акторам, дарували квіти і не відпускали зі сцени.
Хочеться зазначити, що театр постійно виїжджає на гастролі, географія котрих відзначається неабиякою широтою. З мистецтвом Дрогобицького театру знайомі глядачі багатьох міст України. Колектив побував також у містах Прибалтики, Білорусі, у США, словацьких містах Кошіце, Пряшів, Польщі. Це тільки окрема сторінка багатої і змістовної історії Дрогобицького театру. За ними - постійний творчий пошук, натхненна праця усіх його поколінь: від засновників театру і перших акторів - до тих, хто сьогодні доносить високе мистецтво зі сцени до глядачів.
За матеріалами «Життя Білокуракинщини»
Хочеться зазначити, що театр постійно виїжджає на гастролі, географія котрих відзначається неабиякою широтою. З мистецтвом Дрогобицького театру знайомі глядачі багатьох міст України. Колектив побував також у містах Прибалтики, Білорусі, у США, словацьких містах Кошіце, Пряшів, Польщі. Це тільки окрема сторінка багатої і змістовної історії Дрогобицького театру. За ними - постійний творчий пошук, натхненна праця усіх його поколінь: від засновників театру і перших акторів - до тих, хто сьогодні доносить високе мистецтво зі сцени до глядачів.
За матеріалами «Життя Білокуракинщини»
Немає коментарів:
Дописати коментар